Як зайчик ошукав ведмедя
Публікую частину п'єси для театру тростьових ляльок - для ознайомлення з моїм стилем. Пишу обробки казок для театру ляльок на замовлення. Якщо Вам сподобалось, зв'яжіться зі мною (дані є на сторінці Контакти), і я підготую п'єсу для Вашого театру.
Основа для п'єси - народна казка "Як заєць ошукав ведмедя".
По сцені пробігає Заєць. Зупиняється, оглядається.
Заєць: Ой, куди це я потрапив? Скільки тут дітей! Дітки, скажіть, куди це я забіг? Ану, дайте, вгадаю. Може, то ясельки? Ні? То, може, то школа? Також ні? А, здається, вгадав: то - дитсадок! От здорово! А скажіть, діти: ви любите сміятись? Чудово! А боятись любите? От я - не люблю! Саме тому я став найхоробрішим на світі зайцем! Чесно-чесно, я дуже хоробрий і нікого не боюсь! Спитаєте, як так сталося? То я вам розкажу! Отож дивіться і слухайте...
Заєць зникає. Відкривається завіса. Ідилічна мелодія. Чути спів пташок, дзюркотіння струмка. Лісова галявина. На галявині за столом сидять вовк і кабан. Біля столу кошик із наїдками.
Кабан: І пощастило ж нам у такому гарному лісі жити! Дичини вдосталь, риба у річці є, гриби та ягоди всякі ростуть.
Вовк: Авжеж! А ти, куме, такий вже господар - такий шашличок, таку юшку приготував!
Вбігає лисичка.
Лисичка (кланяється обом): Добридень, кумове! Як поживаєте? Ой, я така голодна, така голодна… Можна мені шматочок?
Кабан: Та бери, Лисице, пригощайся!
Лисичка: М-м-м… не розпробувала щось. А можна, я ще один візьму? І отут щось таке цікаве лежить...
Крутиться навколо столу, непомітно краде кошик із харчами.
Лисичка: Ну, пішла я, мені ще курей годувати, корову доїти… Цьом-цьом, па-па!
Кабан: Па-па, кумонько!
Вовк (вражено): Куме! Бачив? Вона в нас їжу поцупила!
Кабан: Ах ти, руда бестія!
Весела мелодія. Бігають за Лисичкою.
Лисичка: І-хі-хі! Як я це люблю - когось перехитрити, обібрати!
Кабан: Ну, начувайся!
Здаля чути страшний рев. Звірі лякаються. Музика зупиняється. Вбігає зайчик.
Вовк: Гей, ти як посмів нам заважати? Ану, я тобі зараз дам!
Зайчик (труситься): Вибачайте, шановне панство! Ой, боюсь, боюсь! Але мушу вам сказати, що у нашому лісі страшний звір з’явився, зветься - Ведмідь Бурмило! Його я ще більше боюсь, аніж вас!
Знову чути рев.
Зайчик: Каже, що він тепер - найсильніший! Всі запаси на зиму собі забирає! Змушує собі служити! Робить, що хоче, бєспрєдєльнічає! А як хто його не хоче слухать, то розоряє, ще й каже, що з’їсть!
Лисичка, вовк та кабан: Що ж робити? Що ж робити?
Метушня. Розбігаються.
***
2015 рік
Сцена 1
По сцені пробігає Заєць. Зупиняється, оглядається.
Заєць: Ой, куди це я потрапив? Скільки тут дітей! Дітки, скажіть, куди це я забіг? Ану, дайте, вгадаю. Може, то ясельки? Ні? То, може, то школа? Також ні? А, здається, вгадав: то - дитсадок! От здорово! А скажіть, діти: ви любите сміятись? Чудово! А боятись любите? От я - не люблю! Саме тому я став найхоробрішим на світі зайцем! Чесно-чесно, я дуже хоробрий і нікого не боюсь! Спитаєте, як так сталося? То я вам розкажу! Отож дивіться і слухайте...
Заєць зникає. Відкривається завіса. Ідилічна мелодія. Чути спів пташок, дзюркотіння струмка. Лісова галявина. На галявині за столом сидять вовк і кабан. Біля столу кошик із наїдками.
Кабан: І пощастило ж нам у такому гарному лісі жити! Дичини вдосталь, риба у річці є, гриби та ягоди всякі ростуть.
Вовк: Авжеж! А ти, куме, такий вже господар - такий шашличок, таку юшку приготував!
Вбігає лисичка.
Лисичка (кланяється обом): Добридень, кумове! Як поживаєте? Ой, я така голодна, така голодна… Можна мені шматочок?
Кабан: Та бери, Лисице, пригощайся!
Лисичка: М-м-м… не розпробувала щось. А можна, я ще один візьму? І отут щось таке цікаве лежить...
Крутиться навколо столу, непомітно краде кошик із харчами.
Лисичка: Ну, пішла я, мені ще курей годувати, корову доїти… Цьом-цьом, па-па!
Кабан: Па-па, кумонько!
Вовк (вражено): Куме! Бачив? Вона в нас їжу поцупила!
Кабан: Ах ти, руда бестія!
Весела мелодія. Бігають за Лисичкою.
Лисичка: І-хі-хі! Як я це люблю - когось перехитрити, обібрати!
Кабан: Ну, начувайся!
Здаля чути страшний рев. Звірі лякаються. Музика зупиняється. Вбігає зайчик.
Вовк: Гей, ти як посмів нам заважати? Ану, я тобі зараз дам!
Зайчик (труситься): Вибачайте, шановне панство! Ой, боюсь, боюсь! Але мушу вам сказати, що у нашому лісі страшний звір з’явився, зветься - Ведмідь Бурмило! Його я ще більше боюсь, аніж вас!
Знову чути рев.
Зайчик: Каже, що він тепер - найсильніший! Всі запаси на зиму собі забирає! Змушує собі служити! Робить, що хоче, бєспрєдєльнічає! А як хто його не хоче слухать, то розоряє, ще й каже, що з’їсть!
Лисичка, вовк та кабан: Що ж робити? Що ж робити?
Метушня. Розбігаються.
***
2015 рік
Коментарі
Дописати коментар