Гадання на Андрія

Народні традиції, пов'язані з датою 13 грудня (релігійне свято Апостола Андрія Первозванного). Писала на основі власних спогадів. 

Опубліковано тут: http://sviata.com.ua/reports/andrij.php

У давні часи, коли всі дівчата в нашій університетській компанії були ще неодружені, ми любили збиратися в ніч на Андрія і гадати, кому яка доля випаде. Нас було шестеро, і перед святом кожна пригадувала, які гадання знає. Найпопулярніші були такі:

Гадання на книжці. Брали будь-яку книгу, задавали питання і загадували сторінку і рядок. Загадувати можна було до трьох разів. Найкраще гадалося чомусь на сучасній українській прозі: Ульяненко, Забужко і таке інше.


 Гадання на кавовій гущі. Кава взагалі в нас була улюбленим напоєм. Гадали так: в чашку насипалося кілька ложок натуральної кави, наливалось трохи води, і треба було це все випити без цукру. Коли в чашці лишалася тільки гуща, її треба було перевернути на блюдце, покрутити-повертіти, почекати, поки стече решта води, а потім дивитись, які візерунки утворились на стінках. Але гадали не кожна сама собі, а передавали чашки по колу, причому кожна "ворожка" бачила в чашці щось інше, і особливо весело було слухати коментарі.

Часом використовували гадання традиційно андріївські.

 Гадання на обручці. Золоту обручку підвішували на волосині тієї, кому гадали, опускали в склянку, до половини наповнену водою, і чомусь тричі стукали об дно. Тоді піднімали до країв склянки, обручка на волосині оберталась, і по тому, скільки разів вона дзенькне по склянці, поки зупиниться, визначали, в скільки років дівчина вийде заміж.

 Виливання воску. Над широкою тарілкою з водою трималася запалена свічка, віск з неї виливався у різні фігурки, які мали означати майбутнє. Мені якось вилилося щось схоже на літак і на острів з пальмою. Цікаво, що б воно значило і чи збудеться:)

 Гадання на трьох тарілках. Під кожну з однакових тарілок клалася обручка, носовичок чи копійка. Тут уже було чисте везіння: вибравши всліпу одну з тарілок, можна було дізнатись, чому вийдеш заміж - з кохання, з розрахунку чи "по зальоту".

 Гадання на взутті. Черевики всіх дівчат переставлялися ланцюжком один за другим з найдальшого кутка кімнати до порога. Та дівчина, черевик якої переступить поріг першим, першою мала й заміж піти.

 Гадання на пиріжках. Замість пиріжків можна було використовувати, наприклад, вареник чи щось інше,бажано зроблене власноручно. Ця вся краса розкладалася на підлозі, а потім ми впускали до кімнати вічно голодну Джеську, собачку однієї з подруг, і мали встежити, чий пиріжок (чи вареник, чи щось інше, неважливо) вона першим схопить. Дівчина, чий то був пиріжок, само собою, мала найшвидше вийти заміж:)

 Після того, як всі способи гадання були вже випробувані, нас тягнуло на вулицю. Як правило, було вже по дванадцятій ночі, холодно, і перехожі траплялись рідко, але кожного хлопця, якого зустрічали, зразу запитували, як звати (ім'я судженого-рядженого взнати пробували:)). Хлопці чомусь такої уваги з боку шумної компанії дівчат чомусь лякалися. Найсміливіші казали своє ім'я і намагались швидше змитись. Менш хоробрі тікали зразу.

 Можна спробувати погадати собі на сон. Поставити під ліжко склянку з водою, зверху покласти на неї олівець. Вночі має наснитися, що вас ведуть через кладку. Головне, придивіться до того, хто веде.

Самі розумієте, залежало нам не стільки на результатах, скільки на тому, щоб було весело, тим більше, що гадання на Андрія ставало для нас гарним звичаєм, та й навіть гарним приводом просто зібратися разом.